Чи зробить Путін “хід конем”?

Джерело фото: Politica-UA.com

У квітні 2014-го в Україну після виснажливих протестів на Майдані та приголомшливої анексії Криму Росією прийшло ще одне лихо – Антитерористична операція (АТО).

Як не дивно, це лихо постукало до нас із того ж східного кордону, за яким булаву всевладдя тримає карлик з амбіціями Наполеона і кровожерністю Сталіна – Володимир Путін.

І ось, незабаром три роки, як Україна перебуває у стані неоголошеної війни. Чи є позитивні зрушення для нас? Сумнівно… Український політикум чекає, чи то навіть вичікує… Президент постійно тримає лінію малоефективних Мінських домовленостей, а ВР неначе заклопотана іншим – проблемами бюджету, квартири Лещенка, а ще плівками Онищенка і плануванням літніх відпусток.

Є й інша група народних депутатів – це ті, хто організував та активно здійснює товарну блокаду Донбасу: Семен Семенченко, Володимир Парасюк, Павло Костенко і Тарас Пастух. Будьмо відвертими – це потрібно було зробити давно. Проте, у влади руки не доходили, а народ – втомився, розчарувався.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик лякає всю країну віяловими вимкненнями електроенергії по всій країні. Та це вже давно не аргумент, а незграбно завуальований під державні інтереси шантаж. То хто ж у нашій владі – патріоти та професіонали, чи шантажисти та дилетанти? Відповідь напрошується сама.

Отож, в Україні є три купки «патріотів»: бездіяльна влада, запізнілі блокадники та розчарований народ. І найсумніше те, що народ, попри свою силу та велич, сьогодні може зробити значно менше для України, аніж влада… «Чому?» – спитаєте ви? Хоча б тому, що ми і на третину не володіємо реальною інформацією про те, що насправді відбувається на Сході України, адже зведення штабу АТО і щоденні однотипні новинні сюжети на ТБ – це все, що нам дозволяють знати.

А реальність, ймовірно, така, що Путін готує декілька планів розвитку подій, адже ЄС та США змушують Росію час від часу переглядати свої плани.

Отже, варіант перший. РФ і наділі не визнає своєї прямої причетності до конфлікту на Донбасі, поступово переводить його у статус замороженого, продовжуючи спонсорувати бойовиків ОРДЛО. Такий розвиток подій, безумовно, можливий, проте невигідний як російській, так і українській стороні. Росії доведеться витрачати мільярди доларів на озброєння та зарплати найманцям, а Україна і надалі залишатиметься без своїх територій, яким попри все доведеться допомагати матеріально.

Варіант другий. Путін поступово починає дотримуватися Мінських домовленостей: обстріли припиняються, війська РФ відступають під контролем Місії ОБСЄ, на окупованих територіях відбуваються вибори, які, знову ж таки, не вигідні нікому, окрім самих бойовиків, Україна бере окуповані території під свій контроль і вкладає мільярди доларів у відновлення Донбасу.

І варіант третій. Росія розпочинає повномасштабний наступ, використовуючи увесь свій військовий потенціал. Такий результат подій невигідний нікому: ні Євросоюзу, який опиниться безпосередньо біля вогнища однієї із найпотужніших воєн, ні Росії, яка й так не показує жодного економічного зростання, ні Україні, якій доведеться тримати оборону, а отже – зазнавати надзвичайних втрат у всіх сенсах. Єдиний, для кого цей варіант прийнятний, Путін зі своїми амбіціями царя усіх земель «руських» та остаточно хворобливим баченням світу.

Говорячи про ситуацію на сході України, не можна забувати про Крим, адже захоплення Донбасу є вимушеним кроком Росії для з’єднання анексованого півострова зі своєю територією через суходіл. Тож прикро визнавати, але перші два варіанти Путін розглядатиме виключно за гострої необхідності, наприклад, якщо у конфлікт вирішать прямо втрутитися США, що наразі малоймовірно. Очевидно, що господар Кремля чогось вичікує, продумує складну стратегію на шаховій дошці Донбасу. Чи зробить він “хід конем” – наразі незрозуміло, бо у штучних республіках в нього ще достатньо пішаків, які завжди готові іти вперед, хоча і не спроможні без прямої підтримки російської армії навіть втримати захист.


Прокоментуйте першим

Залишити коментар

Ваш email не буде публікуватися.


*